СВІЖЕ ЧИСЛО


останні коментарі

  • 2009-12-15 19:55:23 Сонечко пише в Шляхи до сердець
  • 2009-01-20 20:39:26 Вика пише в Чого він хоче, як поводитися з ним і на що сподіватися
  • 2008-12-22 20:34:32 пише в Стара казка на новий лад
  • 2008-12-20 12:51:19 CAHEK пише в Утекти за кордон – національна ідея українців?
  • 2008-11-24 15:34:10 Feona пише в І знову "Здрастуйте!"
  • 2008-07-20 00:00:56 Iren пише в ШУКАЮ ЛЮБOFF
  • 2008-07-19 23:53:21 Iren пише в Найкрасивіша жінка Європи
  • 2008-04-22 21:33:32 alex пише в Вiдгуки
  • 2008-04-22 18:15:47 Andrey пише в Вiдгуки
  • 2008-04-21 22:40:35 alex пише в Вiдгуки
  • 2008-04-21 22:28:28 alex пише в ШУКАЮ ЛЮБOFF
  • 2008-04-16 20:35:44 Gothic Lolita пише в "Пряничная" мода мегаполиса
  • 2008-04-13 22:44:36 Sita пише в І знову "Здрастуйте!"
  • 2008-04-11 10:41:25 Saintnick пише в Утекти за кордон – національна ідея українців?
  • 2008-04-11 10:33:09 Saintnick пише в І знову "Здрастуйте!"

  • Зміст

    Я - Мавка


    Опубліковано: 27.11.06 9:14 pm

    О, Боже! За що мені лихо-недоля?
    О, Боже! Не можу так жить;
    Невже не судилась тая воля,
    То краще в болоті бридкому втопіть!
    Я—мавка, то й що, бо це долі прокляття,
    Немає моєї у цьому вини,
    Бо є в мене серце, є очі й завзяття,
    З пекельного лісу мене відпусти!
    Так жити не можу в закритому світі:
    Кохання—самотність моєї душі;
    Заплуталась я у безмежнії сіті,
    Від входів таємних шукаю ключі.
    Ви краще закуйте мене у кайдани,
    Ви краще у серце відразу ножем,
    Бо стали нестерпні пекучії рани:
    Ви вп’ялись у мене глибоким стержнем.
    Не хочу між лісу самотня блукати:
    Я прагну відчути життя дикий смак,
    Я плакати хочу, я хочу ридати,
    Бо знаю: ніколи не станеться так.

    Троянда
    Пихата троянда між квітів буяла,
    Пелюстки тендітні свої розгортала,
    Милуючись сонцем, не думала квітка,
    Що може краса ця зникнути швидко.
    А подружки-квіти давно вже зів’яли,
    Бо прийде зима—вони точно це знали.
    Не чула троянда ні слів, ні благання,
    Та скоро морозом повіяло раннім.
    Пелюстки тендітні вмить снігом укрились
    І довго із сумом у небо дивились.

    Я хочу…
    Я хочу вітром ніжним стати,
    Щоб подих відчувати твій,
    Між квітів та між хмар блукати,
    Щоб завжди був ти тільки мій.
    Я мрію в океан пірнути,
    Відчути велич тих глибин,
    Щоб міг нарешті ти збагнути:
    В моєму серці ти один.

    Богданьок Марина

    оцініть текст:


    4 Votes | Average: 3.75 out of 54 Votes | Average: 3.75 out of 54 Votes | Average: 3.75 out of 54 Votes | Average: 3.75 out of 54 Votes | Average: 3.75 out of 5 (голосів: 4)
    Loading ... Loading ...

    схожі записи:


  • нема записів, що відповідають вашому запиту

  • коментарів: 8

    1. Таня Чичкан

      Маринко, гарні вірші.
      Але… Коли пишете силаботоніку, варто рахувати склади, а то у Вас то бракує одного чи двох у рядку, у іншому - зайві. Уникайте дієслівних рим, це непоетично.
      Ретельніше добирайте синоніми, епітети, я порадила б Вам почитати поезії Романа Скиби, особливо ранні та помилуватися красою поетичного слова.
      Чому, коли мавка хоче вибратися, вийти з лісу, вона “Від входів таємних шукає ключі”? “Між лісу” блукати не можна, можна це робити між дерев чи ще якихось об”єктів, яких багато, а не один (ліс), як у Вашому випадку.
      Маринко, Ви - талановита дівчина, працюйте, якщо дійсно хочете писати хороші вірші. :)

    2. Ivy_

      Дійсно гарно. Взагалі приємно, що у нашому місті виявляється є така талановита молодь :)

    3. уроженец Мены

      Марина, в вашем лице респект и уважуха всей Фиесте. Благодаря ей Мену знают даже в других странах!

    4. mr.Stitch

      Сита - не дой-калупуйся до девачки. Пише як хоче.
      Коли я став критикувати твої віші - ти сказала шо я лох і вапще нічого не умію и не понімаю :-) ))

    5. Sita

      Коля, так і є. :) ) Мене у такому віці якби не навчили розумні люди, то й писала б про пташечок і качечок. Чи ваяла наївні ремікси на вірш Олександра Олеся “Айстри” зі шкільної програми:

      Опівночі айстри в саду розцвіли…
      Умились росою, вінки одягли,
      І стали рожевого ранку чекать,
      І в райдугу барвів життя убирать…
      І марили айстри в розкішнім півсні
      Про трави шовкові, про сонячні дні,
      – І в мріях ввижалась їм казка ясна,
      Де квіти не в’януть, де вічна весна…
      Так марили айстри в саду восени,
      Так марили айстри і ждали весни…
      А ранок стрівав їх холодним дощем,
      І плакав десь вітер в саду за кущем…
      І вгледіли айстри, що вколо – тюрма…
      І вгледіли айстри, що жити дарма, –
      Схилились і вмерли… І тут, як на сміх,
      Засяяло сонце над трупами їх!..
      1905 рік

      Хоч би розмір інший вибрала…

    6. mr.Stitch

      Дивсь- за лаха ответиш! :-)

    7. Sita

      Коль, ми всі у більшості речей - лохи, а у дечому трохи розбираємось, кожен у своєму.;)

    8. Анонимно

      вірши павинні ілі смєшить ілі радовать а дєрьма на душе у всіх і так навалом. лох не той хто мало знає а той хто при етом веде себе як лох


    Додати коментар