Amalgama.com.ua

І знову “Здрастуйте!”  [270]
“Пряничная” мода мегаполиса  [355]
Повернувшись з розвідки  [7]
Міфи про міграцію  [19]
Утекти за кордон – національна ідея українців?  [41]
Гра в архетипні кубики  [26]
Світлана Лобода: «Коляденко пахне клоунадою»  [57]
Сила ефіру  [5]
Ультиматум Борна (The Bourne Ultimatum)  [4]
ШУКАЮ ЛЮБOFF  [84]
Вся правда про тести при прийомі на роботу  [4]
Yasminelle-Love: шлюб і відпустка  [1]
Інформаційний буревій  [63]
Зоряний пил  [2]
Найкрасивіша жінка Європи  [5]

Повернувшись з розвідки

Опубліковано: 30.03.08 5:21 pm

Робота. Улюблена. Улюблена чи ні, а від неї й коні дохнуть. Перевіряти таке сказання не варто і безглуздо. Краще поїдемо „на море”.

Зібрали чемодани, утрамбували валізи і задоволені, як слони, у передчутті теплого сонячного проміння і ласкавих синіх хвиль, обираємо стратегічне місце дислокації з подальшою окупацією на кілька тижнів чи днів (у кого на скільки вистачає…..еее…. спецпідготовки). Доречі, наслухавшись численних настанов бувалих першопроходців, не забули утиснути до валізи пірнальну маску. 

Як зазвичай водиться, дома ми все вже знаємо, все бачили. І сміх - бачили, і гріх - бачили. Інша справа - закордон. Тут вже затаїлася якась підступна інтрига, який він той „закордон” і що в ньому, взагалі, знаходять такого „закордонного” інші окупанти? Тим більше, якщо десь у вас в душі живе черв’ячок природної цікавості, то вже все – і вночі снитиметься….

Першу вилазку будемо робити кудись поближче. Тут є два варіанти: або Туреччина, або Єгипет… Обираємо останнє. Не сперечаємося.

Країна небаченої зими. Небаченої, тому що її там нема. Відповідно, ніхто й не бачив. Ще з віконця літака цікаво споглядати пісочно-темно-землисте рельєфне полотно, яке нагадує фотографії інопланетної оболонки. Пагорби і долини утворюють чудернацькі малюнки, схожі на долини висушених річок. Але то не пустеля.

Вабить Єгипет своєю історичною таємничістю та екзотичністю. Над загадками єгипетських фараонів досі ламають голови вчені та науковці. Влада фараона була священною, оскільки була втіленням Божественного Закону. Але по суті, влада належала Богу-творцю. Цар-фараон виконував на землі його волю і був лише провідником Божественної сутності, чим і користався безбожно. Тож у підніжжя гігантських пірамід є де потренувати власну фантазію.

Насправді, щоб подивитися все, що варте уваги, треба відвідати цю країну неодноразово, ніби смакуючи по шматочку великий і спокусливий пиріг. Ковтати такий „пиріг” одним махом не рекомендується, шкідливо для здоров’я.

Нажаль, єгипетські міста характеризуються великими контрастами. Привабливі та пристойні картинки пропонуються туристам лише в центральній частині міста та на території готелю. Крок вліво, крок вправо – і вашим очам відкривається пейзаж жахливої убогості та одноманітності.

Важливий момент – Єгипет – це арабська країна. Звичаї у них свої, і сприймають навколишній світ вони теж по-іншому. Цікаво, що для туристів вони роблять велику поблажку, яка полягає у відомому законі бізнесу „клієнт завжди правий.” Тобто намагаються максимально вестернізувати внутрішню інфраструктуру, але вдається це їм не легко. Контрастність кумедно проявляється, коли вулицею поряд чимчикують туристка-дамочка в міні- антипригарному покриттю малізованому одязі, а поряд – жінка, з ніг до голови оповита чорним „простирадлом” (даруйте, забула як називається). А стовпчик термометра тим часом показує 35 градусів за Цельсієм у затінку.

Не дивуйтеся якщо на вулиці котрийсь із єгиптян вам запропонує декілька десятків верблюдів за вашу подругу… То звична річ. Калим (щось на зразок викупу) за наречену.

Колір Червоного моря вражає, прозорість води також. Таку галмурну бірюзу на наших домашніх українських морях спостерігати не вдавалось. Тепер настав час пірнальної маски. Одягаємо її як можемо і прямуємо до найближчих коралових рификів, або ж просто до великих уламків каміння. Тут і починається найцікавіше. Різноманіття та яскравість рибок вражає, до того ж вони абсолютно небоязкі і підпускають до себе на відстань витягнутої руки, а то й ближче. Мимоволі захопишся дайвінгом. Спостерігати риб не набридає, кожного разу вони різні, лише іноді зустрічаєш знайомі екземпляри.

Існує відчайдушна конкуренція серед місцевих жителів щодо надання туристичних послуг. Якщо самі того не захочете, нудьгувати не доведеться. Обирати гіда треба ретельно, обговорювати всі умови, інакше враження від подорожі залишаться далеко не найкращі.

Але, у будь-якому разі, головне у вашій подорожі це внутрішній настрій та стан душі. Якщо ви вже відпочиваєте, то – відпочивайте, і ніщо не зможе стати на заваді. 

P.S.: не забудьте узяти з собою телефони українського посольства/консульства у країні куди намилились та контакти українського туристичного агентства.

Вся Ваша, КаранДаша

оцініть текст:

схожі записи:

нема записів, що відповідають вашому запиту

Міфи про міграцію

Здається, хтось із мудреців сказав, що “нема досвіду, окрім власного”. Тож в даному опусі ви не прочитаєте щось з того, що автор не відчув на собі. Гадаю, інформація комусь знадобиться – в якості порад, власний досвід здобувайте самі!

читати