І знову “Здрастуйте!” [651]
“Пряничная” мода мегаполиса [538]
Повернувшись з розвідки [15]
Міфи про міграцію [29]
Утекти за кордон – національна ідея українців? [68]
Гра в архетипні кубики [39]
Світлана Лобода: «Коляденко пахне клоунадою» [71]
Сила ефіру [13]
Ультиматум Борна (The Bourne Ultimatum) [10]
ШУКАЮ ЛЮБOFF [107]
Вся правда про тести при прийомі на роботу [7]
Yasminelle-Love: шлюб і відпустка [36]
Інформаційний буревій [113]
Зоряний пил [6]
Найкрасивіша жінка Європи [10]
СВІЖЕ ЧИСЛО
останні коментарі
Зміст
Шляхи до сердець
Опубліковано: 14.07.06 3:53 pm
Цікаво ненав’язливо спостерігати за знайомими закоханими парочками, особливо коли добре знаєш обох. Іноді думаєш, ну що тримає їх разом? Він – такий, вона – зовсім інша і т. д. Починається пошук таємного підтексту стосунків. Скажу одразу, цей пошук варто облишити, бо всі ми підсвідомо й інстинктивно у своїх вчинках і діях проходимо шлях до чийогось серця. Зауважу, що тут і далі мова йтиме про справжнє омріяне й очікуване всіма почуття, а не про інтерес до наживи, забезпечення власного безбідного існування або задоволення своїх сексуальних потреб (адже тоді шлях є досить свідомим, прозорим і передбачає навіть компоненти для приготування і споживання бажаної страви).
Якщо ти кохаєш, то не можеш дати чіткої відповіді, за що саме ти когось кохаєш. Початок пояснення банальний: він/вона гарна, розумна, така добра!. І коли перелік якостей закінчується, коронна фраза: “Ну, він/вона ТАКА … саме та, яка мені потрібна!»
У неможливості повноцінно розшифрувати вислів ТАКА і полягає пройдений шлях до серця. Це щось, назвемо його ТАКЕ, тягне людей одне до одного, приходить у снах викликає безглузді сварки і образи між коханими. І зовнішній вигляд тут відіграє другорядну роль, бо довкола стільки красунчиків і красунь, а в думках і мріях тільки він (вона).
Як перевірити чи вірний ваш шлях до серця? Запропоную вам кілька тверджень:
1. Кохаю, але іноді ігнорую дзвінки (sms).
2. Кохаю, але віддам перевагу тусовці з друзями ніж романтичній вечері наодинці.
3. Кохаю, але зайва її (його) увага дратує мене.
Кохаю, але… якщо у вашому ставленні до другої половини виникає «але» (це дуже сильний емоційний бар’єр), то будь-ласка зачекайте з одруженням або з подібним рішучим кроком. Пам’ятайте, у всьому і всюди допомагає відверта бесіда, а замовчування і відкладання незначних емоційних проблем на потім, може призвести до кризи стосунків. Не бійтеся розмовляти про все один з одним!
Описати технологію проходження шляху до справжнього кохання неможливо. Це почуття виникає підсвідомо, втілюючись у простих діях (підвищена увага, посмішка, бажання спілкуватись), а підкріплюючись взаємністю, переростає у ТАКЕ, про що всі без винятку мріють.
Якщо доля до вас всміхнулась і ви закохані – цінуйте це! Цінуйте свою другу половинку і бережіть її, а ті, хто ще в пошуках – вірте в кохання, будьте самими собою і ви неодмінно пройдете шлях до бажаного серця.
оцініть текст:
(без оцінок )
Loading ...коментарів: 10
Додати коментар
ПЕРСОНА
Міфи про міграцію
Здається, хтось із мудреців сказав, що “нема досвіду, окрім власного”. Тож в даному опусі ви не прочитаєте щось з того, що автор не відчув на собі. Гадаю, інформація комусь знадобиться – в якості порад, власний досвід здобувайте самі!
читатиДВОМА СЛОВАМИ
Повернувшись з розвідки
Робота. Улюблена. Улюблена чи ні, а від неї й коні дохнуть. Перевіряти таке сказання не варто і безглуздо. Краще поїдемо „на море”.
читатиЗАМІСТЬ КРАПКИ
І знову “Здрастуйте!”
Скажіть чесно: ви сумували за старою доброю “Амальгамою”? З її хаотичним порядком публікації текстів, з її цікавим колективом дописувачів, розкиданих по всьому світу.
читати
20.11.06 12:05 pm
“Кохаю, але…” - якщо там є “але” то це вже свідчить що і кохання там немає, ну ніяк воно не сумісне з цім словом. Тобто і потреба в розмові відпадає. І як таке “кохання” могло затягнутись до одруження я аж не уявляю. Автор чи авторка проясніть будь ласка, можливо я помилився?
20.11.06 12:06 pm
Більшість людей кохаю насамперед себе!
20.11.06 12:06 pm
Кохання теж різне буває. Не потрібно ідеалізувати все так - в коханні “але” не може бути. Та запросто. Особливо в наш час і в нашій країні. БІльшість жінок не цікавить ніяке там кохання, а те, чи зможе чоловік прогодувати дружину та сім”ю. Звідси і починаються всі “але”… До того ж, закоханість триває недовго, а потім очі відкриваються, і, власне, без “але” вже ніяк не обійтися. А щодо того, що більшість людей кохають себе - так це природньо. До речі, людина, яка себе не любить (в розумних межах), не здатна любити інших людей.
20.11.06 12:06 pm
Життя - це квітка, а кохання - мед з неї. Я безмежно рада, що
п’ю цей солодкий, чудодійний нектар і можу давати його найкращій
у світі людині. Неправду кажуть, що після весілля закінчується
казка. КОЖЕН є автором свого життя. А кохання дійсно існує і, повірте,
все перемагає. Дякую автору статті. Прочитавши її ще раз нагадала собі,
якими цінними є стосунки зігріті щирою любов’ю.
Фіана.
20.11.06 12:06 pm
“Люблю……..не люблю… “…………………”Люблю, но…”. Иногда эта терминология просто достает… Что же такое действительно любовь………., которую все так возвышают и преподносят. Это так же сравнимо с банальной привязанностью,которая может возникнуть между людьми. Проходит пару дней после расставания и ….хочется вернуться к общению. Так что, по моему мнению, в некоторых случяая про любовь говорить еще очень рано…
20.11.06 12:06 pm
НЕТ ЛЮБВИ, ЕСТЬ ЕЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВА…
хтось вумний сказав, а мені сподобалось)))
20.11.06 12:07 pm
Кохання!!!??? Дивлячись на людські відгуки про це почуття залишається тільки заздрити. В моєму житті кохання, завжди було якимось незрозумілим і мабуть не розділеним. Після того як воно мене залишало я почувалася зовсім розбитою і змученою, а потім не могла нарадітися, що нарешті ці моральні тортури скінчилися.
Я б хотіла запитати автора статті-як зберегти свою другу половинку і чи варто це робити, як що все, що вона робить тільки намагається тебе задіти за живе?
З свого власного досвіду я зробила лише один висновок який стосується кохання -”не кохати”, а поважати.
20.11.06 12:07 pm
Уважаемый, падрастьош- узнаеш. Чытай уважніше
20.11.06 12:07 pm
2 Зомби
Кохання - це мука. кохання - це задоволення. кохання - це найвеличніше та найболючіше почуття. Кохання ніколи не зрозуміти…нате воно й кохання.
Зберегти другу половинку неможливо. коли це не ТВОЯ друга половинка.
Через моральні тортури у кохання проходять усі, бо це невід’ємна частина будь-яких почуттів.
Повага ніколи не замінить кохання, як штучний мед ніколи не замінить меду з пасіки.
Кохайте!
15.12.09 7:55 pm
Я згідна з тим. що кохання - задоволення, але те, що кохання - це мука, не правда. Якщо кохаєш, то життя стає набагато цікавішим, ти відчуваєш, що комусь потрібна. Я закохана і завдяки цьому я почала радіти життю. Кохання - мій найкращий друг і порадник.